Мультфільми про дружбу

 

7 причин чому діти цькують

Коли мова заходить про булінг, фокус дій як правило зміщується на підтримку та допомогу особі, яка зазнає цькувань. На того, хто цькує натомість спрямовується комплекс протидій, що виглядає логічно. Проте не слід забувати, що дій і допомоги вимагають обидві сторони конфлікту. Адже булерами не народжуються, булерами стають внаслідок цілого комплексу передумов. Тобто серед причин знаходяться і життєві обставини булера та його жертви, і особливості спілкування в родині та шкільному колективі, і проблеми з навчанням, і стереотипи соціуму, тощо. В кожному конкретному випадку існує своя унікальна комбінація цих факторів, яка відрізняє мотиви та поведінку булерів.

Так само, як неможливо подолати хворобу, лікуючи її симптоми, неможливо подолати булінг, не зрозумівши причин, які спонукають булера до дій. Доречі, самі агресори нерідко не усвідомлюють власну деструктивну поведінку та її причини. Отже, використовуючи знання та допомогу фахівців, можна не лише позбутися загрозливої ситуації, але й якісно покращити життя людини, яка вдалася до агресії.

В психотерапевтичній практиці в залежності від внутрішніх мотивів та методів тиску на інших виділяють такі основні типи булерів, згідно з др. Андреасом Дучманом:

1. Особи, які використовують агресію з метою посилення власного авторитету та влади.

Зазвичай ці люди вже мають певний статус, наприклад, староста чи лідер класу, вчитель або начальник тощо. У них є певні зв‘язки та важелі впливу, розуміння того, як повернути ситуацію на свою користь, залишаючи за собою останнє слово. Найчастіше вони вдаються до таких методів, як постійна неконструктивна критика, прискіпування, обезцінювання чи ігнорування результатів роботи жертви та її здатностей взагалі,налаштування групи осіб проти жертви, інсценування свого роду трибуналів над нею тощо.

2. Особи, які вдаються до цькувань через заздрість.

Як відомо, заздрість – кепське почуття, яке часто спонукає людей до недобрих вчинків та ворожого ставлення. І якщо дорослі мають змогу через рефлексію контролювати свої емоції та вчинки, то діти можуть навіть не здогадуватися про справжні мотиви своєї поведінки. В залежності від свого статусу в колективі, вони можуть вдаватися до різноманітних форм булінгу. Наприклад, пліткувати, глузувати, обезцінювати, ігнорувати,навіть пошкодити майно чи вдатися до фізичного насильства, тощо.

3. Булери, які діють із почуття страху.

Страх в даному випадку треба розглядати в двох контекстах.

По-перше, це відчуття реальної загрози з боку певної людини і агресія на неї як захисний механізм. Поширеною є ситуація коли, наприклад, особа стає жертвою булінгу та сама вдається до зворотнього булінгу, але іншими способами.

Другим аспектом страху є часто несвідоме відчуття загрози власним уявленням про світ, страх перед певними змінами, відчуття виходу із зони психологічного комфорту.. Або ж жертва нагадує агресору про власні якості чи недоліки, які він не хоче в собі визнавати, щоб не втратити відчуття власної гідності, через упередження тощо. Яскравим прикладом такого страху є цькування людей з іншою сексуальною орієнтацією, іншим кольором шкіри, іншою культурою і таке інше. Адже все невідоме викликає в людині страх та бажання виправити „картинку“ до звичної. Агресивне поводження в такій ситуації свідчить про емоційну нестабільність людини, можливо травматичний досвід чи інші психологічні проблеми. Знаходячись в такому психологічному стані, вона не здатна оцінити ситуацію різнобічно, визнати свій страх. Тому вдається до знецінюючих методів, до приниження, погроз, розправ, вимагаючи таким чином від своєї жертви відповідати його уявленням. Крім того такі особи інтуїтивно відчувають, що не зможуть довести свою правоту в дискусії, а тому нерідко уникають її, кажучи: „Я не хочу про це говорити“  / „Не має сенсу з тобою/Вами це обговорювати“, тощо. Булери цієї групи часто відчувають себе жертвою, а тому дуже уразливі до критики. Свої дії вони розцінюють як вимушені „невірною“ чи „загрозливою“ поведінкою своєї жертви.

4. Особи, які отримують задоволення чи емоційне збудження від цькування інших.

Це має певні спільні риси з першою групою, проте вони не мають чіткої мети, їх задовольняє сам процес. Така поведінка може бути розцінена як прояв психопатії та потребує обов‘язкового втручання спеціалістів.

Такі булери діють виважено та підступно. Використовують нерідко інших для досягнення своєї мети, розповсюджують брудні плітки, знущаються чи спонукають до цього інших, виставляють на посміх, тощо.

5. Булінг як вимога ієрархії.

Кожен колектив має свою динаміку та специфіку відносин. За певних обставин в групі може скластися певний ієрархічний поділ на кшталт армійської дідівщини. Тоді мова вже йде про колективний булінг. Кожен (чи більшість) член такої групи виступає на своєму ієрархічному рівні водночас і булером, і жертвою „старшого“ за ієрархією. В таких групах відкрито застосовуються різноманітні методи булінгу.

6. До передостанньої групи відносять осіб, якими керує жага приналежності до певної групи на фоні сильної невпевненості в собі.

Такі люди зазвичай підсвідомо компенсують свої страхи, невпевненість, низьку самооцінку через приналежність до певної групи. Вони відрізняються несамостійним мисленням та легко піддаються впливу інших. До цькувань вони вдаються аби, наприклад, довести групі свою відданість, за наказом чи просто тому, що так роблять інші члени групи. В принципі таких булерів слід самих розглядати як жертв.

7. І нарешті остання група так званих „благородних“ булерів.

Найкраще цю групу характеризує вислів: „I‘m a pacifist – I‘ll kill everyone who‘s not!“ (я пацифіст і вб‘ю кожного, хто ним не є). Тобто це впевнені у своїй правоті люди, які не нехтують будь-якими способами досягнення своїх „благих“ намірів. Вони поділяють світ довкола на чорне та біле, не переймаються цінностями інших, причинами іх дій. Все, що не входить в їх особисту категорію „білого“ вони атакують, знецінюють. Натомість підкреслюють свою добродійність. Вони схожі на булерів з 3-ї групи (які цькують зі страху), проте іх дії обумовлені необхідністю самоствердження.

Як бачимо, в кожному випадку булінг зумовлений певними внутрішніми проблемами людини, яка до нього вдається. Це спростовує міф про те, що це начебто проблема тих, кого цькують. Натомість підкреслює необхідність допомоги не лише жертві, але й самому булеру.

Про те, як поводити себе з булером аби допомогти йому вийти з цієї моделі поведінки, читайте у наших наступних матеріалах.

За матеріалами сайту: www.drdutschmann.de

Карантинний чек-лист

Що робити з дітьми на карантині

Інформація

 

8 сценаріїв, що допоможуть зменшити стрес у часи коронавірусу

Карантин — час для довгих і глибоких бесід: 8 порад психолога, як зберегти спокій у родині

Положення про атестацію

Типове положення про атестацію вчителів

Про застосування Типового положення про атестацію педагогічних праівників

Наказ від 20.12.2011 № 1473 "Про затвердження змін до типоого положення про атестацію педагогічних працівників"

Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників

Дії батьків у випадку фізичного чи психологічного цькування дітей

Як діяти, якщо вашу дитину досить жорстко ображають у школі? Завдають фізичних, психологічних, матеріальних збитків? Куди бігти? Як подати заяву? Читайте про все це нижче.

Базові поняття

1. Під фізичним насильством у юридичній практиці розуміється завдання фізичних ушкоджень (3 ступені тяжкості), фізичного болю, страждань тощо, шляхом нанесення ударів, штовхання, стискання тощо. Таким чином, твердження, що відсутність т.з. «побоїв» свідчить про відсутність правопорушення — хибне.

 2. Під психологічним насильством у практиці розуміється систематичне завдавання шкоди психічному здоров’ю особи.

У кримінальному провадженні щодо цього збирати докази повинен слідчий. Але можна допомогти слідчому, зібравши довідки від психологів, в яких зазначені скарги особи і описано, яка робота була проведена.

Дії батьків/опікунів під час застосування до дитини фізичного насильства/пошкодження майна

1.    Здійснити невідкладні дії з надання дитині медичної та психологічної допомоги.

2.    Шляхом бесіди з дитиною з’ясувати всі фактичні обставини справи.

o    Обставини застосування фізичного насильства/пошкодження майна (місце, час, присутніх осіб).

o    Осіб, які застосовували насильство/пошкоджували майно.

o    Ймовірних свідків.

3.    Звернутись до медичного закладу для опису фізичних пошкоджень, їх документування (у тому числі скарг на погане самопочуття).

4.    Звернення до керівництва навчального закладу з письмовою вимогою зупинити протиправні дії.

5.    Звернення з заявою до правоохоронного органу (органи Національної поліції України) з заявою про вчинення кримінального правопорушення у довільній формі.

Відмова у прийнятті заяви не допускається (ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України).

Окремо вказати у заяві, яке майно було зіпсовано (зазначити приблизну суму завданого збитку), у подальшому бажано докласти підтверджуючі документи (чеки, роздруківки ринкової вартості майна тощо).

·  Після відкриття провадження подати слідчому цивільний позов у кримінальному провадженні (форма довільна, детально викласти обставини псування майна, суму завданого збитку, підтверджуючі документи).

·  В заяві описати в довільній формі всі фактичні обставини справи, надати копії важливих на думку заявника документів.

·  Отримати талон-повідомлення про прийом заяви.

1.    Підготовка позовної заяви у порядку цивільного законодавства про стягнення суми мат.збитків. Бажано звернутись до кваліфікованого юриста.

2.    Контроль результатів.

Дії осіб під час застосування до дитини психічного насильства:

1.    Здійснити невідкладні дії з надання дитині медичної та психологічної допомоги. Проконсультуватись з дитячим психологом з метою уникнути ризиків тяжких наслідків (суїцид, зникнення з дому, самосуд тощо).

2.    Ініціювати питання про тимчасове відсторонення/переведення потерпілого від насильства та осіб, які застосовували таке насильство у різні навчальні заклади/класи. Прим. Важливо розуміти, що з метою збереження навичок соціалізації дитини не потрібно переводити лише потерпілого від насильства. Або обидві сторони, або жодного переведення та забезпечення постійного контролю за особами, які підозрюються у застосуванні насильства.

3.    Шляхом бесіди з дитиною з’ясувати всі фактичні обставини справи.

o    Обставини ситуації.

o    Винних осіб.

o    Ймовірних свідків.

4.    Звернутись до адміністрації навчального закладу з метою вирішення конфліктної ситуації педагогічними методами. Поставити до відома територіально відділу освіти (ТВО) шляхом подання письмової заяви з детальним викладом обставин.

5.    Звернення з заявою до правоохоронного органу (поліції) з заявою про вчинення кримінального правопорушення у довільній формі. Питаннями протидії цькуванню у школах займається ювенальна поліція. (https://www.npu.gov.ua/news/Informacziya/yuvenalna-policziya-vprovadzhuje-proekt-iz-protidiji-bulingu-u-navchalnix-zakladax/ (приклад)

6.    Контроль результатів.

 

Автор: юристконсультант Сергій Курінний

Здобувачам освіти

 

 До відома батьків. 

Небезпека в ІНТЕРНЕТІ

Шановні батьки, увага!!!

 У зв'язку з ти, що в Інтернеті на окрмих сайтах з небезпечним контентом рзгортається новий "смертельний челендж" зо 3 березня, який визначено днем самогубств, необхідно активізвати виховну роботу та інформаійно-роз'яснувальну роботу з метою запобігання випадкам дитячого та підліткового травматизму і суїциду та відповідно до Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про охорону дитинства","Про дорожній рух", "Про пожежну безпеку", Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в становах і закладах освіти та позаурочний час, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669, зареєстрованим  Міністерстві юстиції  України 23.01.2018 за № 100/3552, Пложення про порядок розслідування нещасних випадків, атвердженого наказом Міністерств освіти і нуки України 13.06.09 за № 612/33583, та з метою попередження дитячого травматизму і нещасних випадків під час осітнього процесу і в позаурочний час, організації роботи з життя і здоров'я здобувачів освіти повідомляємо,що Ви несете відповідальність за здоров'я  безпеку своїх дітей в позаурочни час, тому:

- Посиліть інформаційно-розяснувальну роботу з питань безпеки в Інтернеті, попередження вживання алкогольних напоїв, наркотчних речовин, дитячого дорожньо-транспортного травматизму, профілактики шлнково-кишкових захворювань, дотримання санітарно-гігієнічних норм, з пожежної безпеки, правил поведінки у період розповсюдження респіраторних інфекцій, поводження з лікарськими засобами та медичними препаратами, незнайомими хімічними речовинами та вибухонеббезпечними предметами, біля водойм та на льоду, користування газовими та електричними приладами, громдським транспортом тощо;

- Посиліть контроль за поведінкою дітей, використанням ними небажаного, небезпечного або заороненого Інтернет-контенту. 

Харчування

 З 01 березня 2021 року відновлюється харчування здобувачів освіти.

Вартість обідів:

- для  1-4 класів - 35 грн 60 коп;

- для 5-9 класів - 42 грн 20 коп; 

- для вихованців садочку - 67 грн 20 коп.

Згідно нового санітарного регламенту 

Святкування 150-річчя від дня народженя Лесі Українки

 

25 лютого 2021 року виповнилося 150 років від дня народження Лесі Українки – видатної української письменниці та громадської діячки, однієї з центральних постатей національної культури. Ювілейний рік Лесі Українки – це нагода привернути увагу до творчості письменниці й актуалізувати її спадок.

Відповідно до Указу Президента України від 29.01.2021 №32/2021 та постанови Верховної Ради України від 08.02.2018 №2286-VIII «Про відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки», були проведені заходи в Оливському НВО до відзначення ювілейної дати задля популяризації та вшанування творчості письменниці.

Виховний захід 

Перегляд відеоролику "Життя і творчість Лесі Українки"

Квест «Леся Українка - скарб нашої батьківщини»

Учителька української мови та літератури Л. МАКАРЕНКО